Блог агрономів

Стабілізатори азоту: як отримати реальну економію на добривах

Схеми захисту
Дефіцит азотних добрив і підвищення цін — найгарячіша тема останніх 4х місяців. На фоні «азотної кризи» популярнішою стає нова група препаратів — стабілізатори азоту, завдяки якій є можливість зменшити втрати нітрогену в добриві і компенсувати підвищення цін.
На ринку у цьому році з’явилось вже декілька різних стабілізаторів азоту.

Вони створені на основі 5 різних діючих речовин, мають різний механізм дії, можуть наноситись і при попередній обробці гранул, і безпосередньо під час живлення.
Чим вони відрізняються і чи відрізняються взагалі? Що таке, наприклад, NBPT і DMPP? Давайте розбиратись разом.

На яких етапах відбуваються основні втрати азоту?


Основна форма азотного живлення рослин — нітратна (NО3‾). До того, як рослина почне поглинати цю форму, їй необхідно пройти два етапи перетворення.
NH2- > NH4+ > NО3- .

Трансформація амідної (NH2-) форми в амонійну відбувається під дією ферменту уреаза, який міститься в ґрунті. Амонійна форма (NH4+), в свою чергу, частково доступна рослині, а частково під дією бактерій роду Nitrosomonas у ґрунті переходить у нітратну форму (NО3-).

Загальні втрати азоту під час перетворення форм у ґрунті можуть сягати більше 40%.

Перші втрати відбуваються при переході NH2- в газоподібну форму NH3+. Ці втрати газоподібного аміаку можуть сягати 40%. Для того, щоб знизити відсоток втрат, необхідно зменшити активність ферменту уреаза — інгібітором уреази відповідно.

Втрати на цьому етапі посилюють:
  • Кислі ґрунти,
  • ґрунтова посуха,
  • вітряна погода з інтенсивним сонячним випромінюванням.

Другий етап втрат — вимивання NO3- (до 25% втрат) і випаровування NO2 в процесі денітрифікації (до 10% втрат). Вони відбуваються за умов перезволоження, що у наших реаліях трапляється рідко, особливо у південних регіонах. Тому втрати на другому етапі можна вважати не критичними. Для впливу на ці втрати сповільнюють життєдіяльність бактерій роду Nitrosomonas інгібіторами нітрифікації. Робота інгібітором уреази також опосередковано зменшує втрати азоту, але на декілька етапів раніше — тому що за ланцюгом перетворень зменшується і кількість азоту у формі NO3‾.



На відсоток втрат максимальний вплив мають умови, в яких відбувається поетапне перетворення азоту в доступну для живлення рослин форму.

КАС — рідке азотне добриво, яке містить три різні форми азоту, що переходять одна в іншу: нітратна (NО3-) — 25%, амонійна (NH4+) — 25%, амідна (NH2-) — 50%. Для стартового живлення вистачає нітратного азоту і на найближчий час — амонійного, який перейде в нітратний з невеликими втратами. Амідна форма азоту складає 50% КАСу, і саме вона має найбільші втрати при переході в амонійну — перший етап втрат.

Карбамід — одне з основних та найбільш використовуваних азотовмісних добрив. Амідна форма (NH2-) азоту складає 46,2%, при цьому втрати цього азоту можуть досягати 15-60%, вони відбуваються під час розпаду сечовини в ґрунті з утворенням аміаку у вигляді газу NH3 і амонію.

Стабілізатори азоту — який механізм дії?


Є дві основні групи стабілізаторів азоту: інгібітори уреази та інгібітори нітрифікації.


Діюча речовина N-бутилтіофосфортриамід — унікальна на українському ринку з групи інгібіторів уреази. Вона блокує активність ензиму уреази під час трансформації амідної (NH2-) форми азоту в амонійну (NH4+) і уповільнює цей перехід. Цей процес дозволяє пролонгувати період азотного живлення рослин на початковому етапі ланцюгу перетворення азоту в ґрунті.

Натомість механізм дії нітрапірину, інгібітору нітрифікації, впливає на активність роду бактерій Nitrosomonas, які приймають участь в перетворенні амонійної (NH4+) форми в нітратну (NО3-). Вона відразу поглинається рослиною і втрати на цьому етапі мінімальні.

Також важливо пам'ятати, що інгібітори на основі нітрапиріну повністю дезактивують бактерії роду Nitrosomonas, та впливають на мікрофлору в ґрунті в цілому, що негативно відбивається на живленні рослин. Тому в більшості країн Європи дані продукти під забороною в використанні, аналогічна ситуація і в Сполучених Штатах.

Тому в порівнянні з інгібітором нітрифікації інгібітор уреази починає працювати на ранніх етапах перетворення форм азоту, що дозволяє зберегти більший відсоток азоту.

«В південних регіонах «вікно» проходження процесу нітрифікації досить невелике, оскільки для бактерій роду Nitrosomonas необхідні оптимальні умови: температура ґрунту, волога та гарне аеробне середовище. Для цього регіону рідкість, коли всі ці чинники одночасно в оптимумі, тому це «вікно» становить лише декілька місяців — з квітня до кінця травня, та з кінця жовтня до перших заморозків», — зазначив Володимир Мулявка, регіональний представник АХТ в Південному регіоні.


Скільки можна зекономити з інгібітором уреази?


В портфелі бренду АХТ є інгібітор уреази — N-stab. 2021 рік став першим у реалізації і використанні продукту у виробничих умовах господарств, що дало змогу масштабно випробувати продукт та розрахувати рівень його окупності за рахунок збереження азоту в рідкому добриві КАС на озимій пшениці.


Дозволяє уникнути третього внесення


Графік споживання азоту озимими зерновими має два піки: у фазі виходу в трубку та у фазі колосіння. Саме тому підручники з агрохімії радять три внесення азоту, щоб забезпечити його наявність у критичні для формування врожаю фази.
N-STAB відтерміновує вивільнення азоту у більш пізні фази культури, забезпечує поступове і стабільне азотне живлення, зменшує втрати азоту і підвищує кількість азоту, що поглинається рослиною. Завдяки цьому два внесення азоту з N-STAB забезпечують ефективність на рівні трьох внесень без N-STAB.

  • Економія
Очевидно, що зменшення кількості внесень дозволяє зекономити. Важливо, що з N-STAB економія відбувається без втрати ефективності. Заплановану норму добрив розбиваємо не на три внесення, з інгібітором уреази буде достатньо лише двох, завдяки пролонгованій дії.
Тобто вам не потрібні додаткові витрати на внесення N-STAB під час перших двох підживлень, а при відсутності 3-го внесення ви зекономите на витратах на логістику, амортизацію техніки та паливо приблизно 15$ з гектару.

  • Гарантований азот в стадії колосіння
Не завжди є можливість провести третє внесення КАС. У фазі колосіння переважно сухо, спеконто і внесення по колосу часто технологічно неможливе. Застосування N-STAB дозволяє вирішити цю технологічну проблему і гарантовано забезпечити озимі зернові азотом у критичній фазі.



Досвід використання

N-STAB простий і зручний у використанні та не потребує жодних додаткових витрат на обладнання або внесення. Подивіться відео про дослідження N-STAB на полі «Діди» у ФГ «Флора А.А.» Андрія Капріци


Результати за прибавками врожайності на різних культурах з використанням N-STAB чекайте в наступному матеріалі від АХТ.