Експерти випуску:
- Юрій Фаловський, с/г виробник, управляє 10 000 га в «Барцьось груп»,
м. Вінниця;
- Максим Бернацький, директор насіннєвої компанії «Рост Агро»
м. Полтава, експерт з кукурудзи, промоутер технології Strip-till;
- Олександр Конопацький, продакт-менеджер «Агрохімічні технології»;
- Зінченко Сергій, директор представництва, «Грейс Агро»,
м. Кропивницький, експерт з Південного регіону;
- Олександр Хом’як, провідний менеджер і агроном «Розмай Агро», м. Чернігів/Київ, експерт з Центрального і Північного регіону;
- Сергій Богомаз, головний агроном та керівник відділу технічного маркетингу «Агрохімічні технології».
- Юрій Фаловський, с/г виробник, управляє 10 000 га в «Барцьось груп»,
м. Вінниця;
- Максим Бернацький, директор насіннєвої компанії «Рост Агро»
м. Полтава, експерт з кукурудзи, промоутер технології Strip-till;
- Олександр Конопацький, продакт-менеджер «Агрохімічні технології»;
- Зінченко Сергій, директор представництва, «Грейс Агро»,
м. Кропивницький, експерт з Південного регіону;
- Олександр Хом’як, провідний менеджер і агроном «Розмай Агро», м. Чернігів/Київ, експерт з Центрального і Північного регіону;
- Сергій Богомаз, головний агроном та керівник відділу технічного маркетингу «Агрохімічні технології».
Загальна економіка
Ю. Фаловський:
Для мене на сьогодні [16.11.22 – прим. ред.] точка нуля складає приблизно 7 т/га кукурудзи. Але це віртуальна цифра – її ще треба заробити. Ми вже понесли затратну частину за 1000$, але ми не розуміємо ціну, за якою будемо продавати. Ціну 300-320$ я на сьогоднішній день не бачив. В порту оптимальна ціна 200-210$, і далі додаємо: сушка, логістика і т.д. У нашому регіоні є питання до якості цьогорічного врожаю, є питання по вологості, а витрати на сушку зростають. Тому для мене 7 т/га це точка нуля. Якщо це наприклад 8 т/га, то якихось 100-110 $/га ми можливо і заробимо. Але для цього треба цей врожай зібрати, висушити і продати. А вище ніж 8 т/га в цьому році по Вінничині не буде. Все що нижче – доведеться докладати свої.
М. Бернацький:
Товарної кукурудзи ми сіємо десь близько 3000 га. Точка беззбитковості в цьому сезоні по нашому регіону [Кременчуцький р-н, Полтавська обл. – прим. ред.] на рівні 5-5,5 т/га, це при умові що ми скорочуємо максимально всі витрати. Собівартість на сьогоднішній момент [16.11.22 – прим. ред.] десь 90-110 $/т. При плануванні я не розглядаю ціну портів – я розглядає місцеву ціну, так справедливіше.
О. Хом’як:
На Київщини на сьогоднішній день ми збираємо 3-5 т/га кукурудзи при вологості 25-28%. Якість зерна кукурудзи ніяка, пошкоджених зерен 15-20%, потрібна подвійна-потрійна очистка. Якщо порахувати собівартість сушки, я не знаю чи ми вкладемося в -70 $/т. Це однозначно будуть збитки, але -70 $/т чи -170 $/т – покаже час.
Ю. Фаловський:
Питання, що збитковіше – кукурудза чи пшениця. Чи взагалі не сіяти? Бо у цьому році на Вінничині засуха, і ми молотили по 3,5 т пшениці, а кукурудзи я планую 8 т. Неспівставні цифри виходять. Південь Вінничини взагалі багато де пшеницю передискували – бо кожний наступний крок тільки збільшував затратну частину.
Ю. Фаловський:
Для мене на сьогодні [16.11.22 – прим. ред.] точка нуля складає приблизно 7 т/га кукурудзи. Але це віртуальна цифра – її ще треба заробити. Ми вже понесли затратну частину за 1000$, але ми не розуміємо ціну, за якою будемо продавати. Ціну 300-320$ я на сьогоднішній день не бачив. В порту оптимальна ціна 200-210$, і далі додаємо: сушка, логістика і т.д. У нашому регіоні є питання до якості цьогорічного врожаю, є питання по вологості, а витрати на сушку зростають. Тому для мене 7 т/га це точка нуля. Якщо це наприклад 8 т/га, то якихось 100-110 $/га ми можливо і заробимо. Але для цього треба цей врожай зібрати, висушити і продати. А вище ніж 8 т/га в цьому році по Вінничині не буде. Все що нижче – доведеться докладати свої.
М. Бернацький:
Товарної кукурудзи ми сіємо десь близько 3000 га. Точка беззбитковості в цьому сезоні по нашому регіону [Кременчуцький р-н, Полтавська обл. – прим. ред.] на рівні 5-5,5 т/га, це при умові що ми скорочуємо максимально всі витрати. Собівартість на сьогоднішній момент [16.11.22 – прим. ред.] десь 90-110 $/т. При плануванні я не розглядаю ціну портів – я розглядає місцеву ціну, так справедливіше.
О. Хом’як:
На Київщини на сьогоднішній день ми збираємо 3-5 т/га кукурудзи при вологості 25-28%. Якість зерна кукурудзи ніяка, пошкоджених зерен 15-20%, потрібна подвійна-потрійна очистка. Якщо порахувати собівартість сушки, я не знаю чи ми вкладемося в -70 $/т. Це однозначно будуть збитки, але -70 $/т чи -170 $/т – покаже час.
Ю. Фаловський:
Питання, що збитковіше – кукурудза чи пшениця. Чи взагалі не сіяти? Бо у цьому році на Вінничині засуха, і ми молотили по 3,5 т пшениці, а кукурудзи я планую 8 т. Неспівставні цифри виходять. Південь Вінничини взагалі багато де пшеницю передискували – бо кожний наступний крок тільки збільшував затратну частину.
Зменшення норми висіву і відмова від великих ФАО
О. Конопацький:
Тенденція зменшення норми висіву чітко помітна, як на кукурудзі, так і на соняшнику. Наша задача – знайти цю золоту середину, щоб ми потрапляли в нормальний діапазон густот, і у вологий рік, і в посушливий.
М. Бернацький:
У нас в цьому році стандартна норма висіву в залежності від ФАО та генетики гібриду була 65-72 тис/га, при необхідних нормах добрив. На наступний рік норми добрив будуть суттєво нижчими, тому плануємо знизити норму висіву десь на 5-7 тис/га.
На густоту впливає три фактори:
Якщо буде зниження норм живлення, тому природньою нормою для більшості регіонів буде 55-60 тис/га при ФАО 250-300.
М. Бернацький:
Захоплення високими ФАО зникає, люди переходять на середні або ранньо-середні гібриди. Два роки ми недоотримуємо суму ефективних температур, і проблеми з сушкою. Господарства на Полтавщині, які раніше не розглядали ФАО нижче 420, тепер не розглядають вище 300.
За моєю статистикою з 2008 року найстабільніша група по врожайності це ФАО 240-280.
На пізні гібриди дивляться власники і директори – бо потенціал по врожайності красивий. А агрономи обирають середні і середньоранні – бо потенціал врожайності це ще не все, головне питання в реалізації.
«Виділяються гібриди не видатні, а стабільні, які показують у різні роки стабільний урожай»
Дуже помилково розглядати низьке ФАО лише як спосіб географічного поширення кукурудзи на Північ. Південь Кіровоградської обл., Миколаїв, масово Донецька, Одеса – у нас це основні замовники ранньостиглих гібридів. Для мене це було дивно, поки я не зрозумів логіку вибору. Люди не женуться за потенційним урожаєм, як пишеться на пізніх ФАО, їх урожай – 4-5 т. І на фоні ячменя, який може дати 2,5-3 т – це чудовий зерновий вибір.
С. Зінченко:
У мене була така тенденція, на Півдні Кіровоградської обл. До 2020 р. брали ФАО 350-390, зараз 220-250, максимум 280-310.
О. Хом’як:
ФАО дуже різниться у різних виробників насіння – це треба врахувати. Бо іноді ФАО 250 дозріває пізніше, ніж 320. На Київщині оптимум це ФАО 250-300, при нормі висіву – 55-75тис/га Особливо це підтвердив 2020 рік.
Ю. Фаловський:
Кожен регіон – це зона ризикованого землеробства, і все зводиться до уміння управляти цими ризиками.
В мене 3000 га кукурудзи, тому я не буду обирати одне ФАО, я буду розносити ризики. Наприклад, на основній частині площ ми будемо розраховувати на 70-90 кг/га азоту, це буде норма висіву 55 тис/га на збирання, і ФАО 240-330. А в південній частині Вінниччини потенціал врожаю закладатиму 6 т/га, з живленням 100 кг карбаміду, на гібридах з ФАО 200.
О. Конопацький:
Але зараз кукурудза стоїть мокра в полі з будь-якимФАО, і з 220, і 300. Тому в умовах цього року, при опадах в другій половині вегетації, навіть з низькою врожайністю кукурудза має високу вологість.
Чому (не) треба враховувати запаси вологи у ґрунті при виборі норми висіву? Продовження дискусії по ФАО і нормах висіву дивіться у записі відео.
Обробіток ґрунту
М. Бернацький:
У цьому році я прихильник більш інтенсивного обробітку, хоч це протилежно тому, що я завжди говорив. Причина одна – нам треба запустити процес розпаду органічної речовини ґрунту. Це додаткових 25-35 кг азоту в д.р. На наступний рік це можливо вирішальна частина в живленні рослини, яка буде формувати прибутковий чи збитковий урожай. Особливо це стосується культур з великими пожнивними рештками, тому що значна частина мобілізованого калію та фосфору – у верхньому шарі ґрунту.
«В цьому році обробіток грунту має бути більш інтенсивним – це однозначно»
Добрив не буде в тих кількостях, до яких ми звикли за останні роки. 30 кг азоту – це явно більше, ніж вартість оранки чи глибокого рихлення.
С. Зінченко:
У нас навіть господарства, які працювали по Strip-till, в цьому році обирають оранку – бо економлять на мінеральних добривах.
Ю. Фаловський:
Будь-яка технологія, зроблена коректно і досконало, покаже свій результат. Для мене особисто напрацьована технологія strip-till, я над нею 5 років працював. І я з неї не буду сходити. Але це не той strip-till, де «сьогодні-завтра нарізав полоси і все ок». Важливу роль відіграє попередник – у мене вся кукурудза буде сіятись по сої. Кукурудза по кукурудзі сьогодні не варіант, бо діабротика має занадто масовий характер.
Я розумію, що на тиждень (а може і на два) пізніше зайду в поле, це впливає на підбір гібридів, стартові добрива, які в цьому році буде важко собі дозволити, і потрібно буде шукати інші варіанти. Для того у мене є попередник соя. Я роблю вертикальний обробіток з осені, вертикальний обробіток весною – як закриття вологи, потім внесення карбоміду і нарізання полос.
Рік без добрив
О. Хом’як:
Ліміт добрив у цьому році залежить від запасу грошей. Звичайно 60-100 кг/га в д.в. карбаміду треба внести. Якщо шукати «золоту середину» – треба витягнути фінансово хоча б на 60 кг/га.
О. Конопацький:
Використання сидератів для азотфіксації з повітря – одна з цікавих альтернатив при таких цінах на добрива.
Про досвід Юрія з сидератами озиме жито + ярий горох, соя + озимий горох та ризики такої технології – дивіться у записі відео.
О. Конопацький:
Є і просте рішення у нас, як у хіміків.
Ю. Фаловський:
В Америці ніхто не використовує азотні добрива без стабілізаторів азоту. Те, що ми тут тільки намагаємось вивчити – там вже давно прижилося. При сьогоднішній ціні добрив, якщо плануємо внести хоча б 60 кг/га в д.р. – однозначно треба використовувати стабілізатор азоту.
Але в Україні є певні обмеження – ми можемо використовувати стабілізатори лише з рідкими добривами. Не всі використовують КАС. У мене в технології карбамід, який я вношу в рядки. А технології обробки карбаміду на жаль у нас немає.
О. Конопацький:
Тенденція зменшення норми висіву чітко помітна, як на кукурудзі, так і на соняшнику. Наша задача – знайти цю золоту середину, щоб ми потрапляли в нормальний діапазон густот, і у вологий рік, і в посушливий.
М. Бернацький:
У нас в цьому році стандартна норма висіву в залежності від ФАО та генетики гібриду була 65-72 тис/га, при необхідних нормах добрив. На наступний рік норми добрив будуть суттєво нижчими, тому плануємо знизити норму висіву десь на 5-7 тис/га.
На густоту впливає три фактори:
- генетика
- норма добрив
- рівень зволоження ґрунту.
Якщо буде зниження норм живлення, тому природньою нормою для більшості регіонів буде 55-60 тис/га при ФАО 250-300.
М. Бернацький:
Захоплення високими ФАО зникає, люди переходять на середні або ранньо-середні гібриди. Два роки ми недоотримуємо суму ефективних температур, і проблеми з сушкою. Господарства на Полтавщині, які раніше не розглядали ФАО нижче 420, тепер не розглядають вище 300.
За моєю статистикою з 2008 року найстабільніша група по врожайності це ФАО 240-280.
На пізні гібриди дивляться власники і директори – бо потенціал по врожайності красивий. А агрономи обирають середні і середньоранні – бо потенціал врожайності це ще не все, головне питання в реалізації.
«Виділяються гібриди не видатні, а стабільні, які показують у різні роки стабільний урожай»
Дуже помилково розглядати низьке ФАО лише як спосіб географічного поширення кукурудзи на Північ. Південь Кіровоградської обл., Миколаїв, масово Донецька, Одеса – у нас це основні замовники ранньостиглих гібридів. Для мене це було дивно, поки я не зрозумів логіку вибору. Люди не женуться за потенційним урожаєм, як пишеться на пізніх ФАО, їх урожай – 4-5 т. І на фоні ячменя, який може дати 2,5-3 т – це чудовий зерновий вибір.
С. Зінченко:
У мене була така тенденція, на Півдні Кіровоградської обл. До 2020 р. брали ФАО 350-390, зараз 220-250, максимум 280-310.
О. Хом’як:
ФАО дуже різниться у різних виробників насіння – це треба врахувати. Бо іноді ФАО 250 дозріває пізніше, ніж 320. На Київщині оптимум це ФАО 250-300, при нормі висіву – 55-75тис/га Особливо це підтвердив 2020 рік.
Ю. Фаловський:
Кожен регіон – це зона ризикованого землеробства, і все зводиться до уміння управляти цими ризиками.
В мене 3000 га кукурудзи, тому я не буду обирати одне ФАО, я буду розносити ризики. Наприклад, на основній частині площ ми будемо розраховувати на 70-90 кг/га азоту, це буде норма висіву 55 тис/га на збирання, і ФАО 240-330. А в південній частині Вінниччини потенціал врожаю закладатиму 6 т/га, з живленням 100 кг карбаміду, на гібридах з ФАО 200.
О. Конопацький:
Але зараз кукурудза стоїть мокра в полі з будь-якимФАО, і з 220, і 300. Тому в умовах цього року, при опадах в другій половині вегетації, навіть з низькою врожайністю кукурудза має високу вологість.
Чому (не) треба враховувати запаси вологи у ґрунті при виборі норми висіву? Продовження дискусії по ФАО і нормах висіву дивіться у записі відео.
Обробіток ґрунту
М. Бернацький:
У цьому році я прихильник більш інтенсивного обробітку, хоч це протилежно тому, що я завжди говорив. Причина одна – нам треба запустити процес розпаду органічної речовини ґрунту. Це додаткових 25-35 кг азоту в д.р. На наступний рік це можливо вирішальна частина в живленні рослини, яка буде формувати прибутковий чи збитковий урожай. Особливо це стосується культур з великими пожнивними рештками, тому що значна частина мобілізованого калію та фосфору – у верхньому шарі ґрунту.
«В цьому році обробіток грунту має бути більш інтенсивним – це однозначно»
Добрив не буде в тих кількостях, до яких ми звикли за останні роки. 30 кг азоту – це явно більше, ніж вартість оранки чи глибокого рихлення.
С. Зінченко:
У нас навіть господарства, які працювали по Strip-till, в цьому році обирають оранку – бо економлять на мінеральних добривах.
Ю. Фаловський:
Будь-яка технологія, зроблена коректно і досконало, покаже свій результат. Для мене особисто напрацьована технологія strip-till, я над нею 5 років працював. І я з неї не буду сходити. Але це не той strip-till, де «сьогодні-завтра нарізав полоси і все ок». Важливу роль відіграє попередник – у мене вся кукурудза буде сіятись по сої. Кукурудза по кукурудзі сьогодні не варіант, бо діабротика має занадто масовий характер.
Я розумію, що на тиждень (а може і на два) пізніше зайду в поле, це впливає на підбір гібридів, стартові добрива, які в цьому році буде важко собі дозволити, і потрібно буде шукати інші варіанти. Для того у мене є попередник соя. Я роблю вертикальний обробіток з осені, вертикальний обробіток весною – як закриття вологи, потім внесення карбоміду і нарізання полос.
Рік без добрив
О. Хом’як:
Ліміт добрив у цьому році залежить від запасу грошей. Звичайно 60-100 кг/га в д.в. карбаміду треба внести. Якщо шукати «золоту середину» – треба витягнути фінансово хоча б на 60 кг/га.
О. Конопацький:
Використання сидератів для азотфіксації з повітря – одна з цікавих альтернатив при таких цінах на добрива.
Про досвід Юрія з сидератами озиме жито + ярий горох, соя + озимий горох та ризики такої технології – дивіться у записі відео.
О. Конопацький:
Є і просте рішення у нас, як у хіміків.
Ю. Фаловський:
В Америці ніхто не використовує азотні добрива без стабілізаторів азоту. Те, що ми тут тільки намагаємось вивчити – там вже давно прижилося. При сьогоднішній ціні добрив, якщо плануємо внести хоча б 60 кг/га в д.р. – однозначно треба використовувати стабілізатор азоту.
Але в Україні є певні обмеження – ми можемо використовувати стабілізатори лише з рідкими добривами. Не всі використовують КАС. У мене в технології карбамід, який я вношу в рядки. А технології обробки карбаміду на жаль у нас немає.
Гербіциди
С. Зінченко:
У моїх господарствах ґрунтові гербіциди не використовують – замало вологи. Ми закладали досліди, і по Кіровоградській області рентабельності немає.
Ю. Фоловський:
Я у цьому сезоні в черговий раз наступив на ті самі граблі. Десь на половині площ посівів кукурудзи я вирішив, що вологи недостатньо, ґрунтовий не спрацює – і це була моя помилка. За стандартної технології після посіву я планую внесення гліфосату з ацетохлором 1,8-2,2 л/га. У цьому році я подивився – марні гроші, вологи нема. А далі наклався ряд чинників. Там де не був внесений ґрунтовий – пішли мишії, була посуха, мишії були в стресовому стані, накладка двох препаратів, недостатньо ефективно вони спрацювали – врешті граблі на тому ж самому місці. А ґрунтовий гербіцид все ж спрацював.
При тому, що в мене Strip-till – однозначно використовую ґрунтові. Тут просто треба отримувати професіональні рекомендаціі – з прилипачами, нормами внесення, нормами виливів, строками внесення.
М. Бернацький:
Внесення ґрунтових є обов’язковим на мою думку. Можливо навіть за рахунок азотних добрив, якщо не вистачає коштів. Гербіцид для вирощення кукурудзи настільки ж важливий, як і насіння. Це не та річ, на якій економлять. Були випадки коли випадали дощі, і проходила фаза внесення для страхового гербіциду, або наступала вітряна погода на два тижні і проходила фаза.
Я готовий зекономити навіть на азоті, але не на гербіцидах!
Якщо аналізувати фактори які впливають на врожайність, по пам’яті:
- обробіток грунту – не більше 15%
- гербіцид, чисте поле – 60-70%
Фактор забур’яненості може знищити врожай начисто. Я згоден, що в стабільно посушливих умовах може скластись, що ґрунтовий не потрібен, при пересиханні верхнього шару ґрунту. Але в стандартних умовах, коли на 3-4 см є волога, коли досить потужні роси – ґрунтовий потрібно використовувати. І ми в степовій зоні, недалеко від Кропивницького.
С. Зінченко:
У моїх господарствах ґрунтові гербіциди не використовують – замало вологи. Ми закладали досліди, і по Кіровоградській області рентабельності немає.
Ю. Фоловський:
Я у цьому сезоні в черговий раз наступив на ті самі граблі. Десь на половині площ посівів кукурудзи я вирішив, що вологи недостатньо, ґрунтовий не спрацює – і це була моя помилка. За стандартної технології після посіву я планую внесення гліфосату з ацетохлором 1,8-2,2 л/га. У цьому році я подивився – марні гроші, вологи нема. А далі наклався ряд чинників. Там де не був внесений ґрунтовий – пішли мишії, була посуха, мишії були в стресовому стані, накладка двох препаратів, недостатньо ефективно вони спрацювали – врешті граблі на тому ж самому місці. А ґрунтовий гербіцид все ж спрацював.
При тому, що в мене Strip-till – однозначно використовую ґрунтові. Тут просто треба отримувати професіональні рекомендаціі – з прилипачами, нормами внесення, нормами виливів, строками внесення.
М. Бернацький:
Внесення ґрунтових є обов’язковим на мою думку. Можливо навіть за рахунок азотних добрив, якщо не вистачає коштів. Гербіцид для вирощення кукурудзи настільки ж важливий, як і насіння. Це не та річ, на якій економлять. Були випадки коли випадали дощі, і проходила фаза внесення для страхового гербіциду, або наступала вітряна погода на два тижні і проходила фаза.
Я готовий зекономити навіть на азоті, але не на гербіцидах!
Якщо аналізувати фактори які впливають на врожайність, по пам’яті:
- обробіток грунту – не більше 15%
- гербіцид, чисте поле – 60-70%
Фактор забур’яненості може знищити врожай начисто. Я згоден, що в стабільно посушливих умовах може скластись, що ґрунтовий не потрібен, при пересиханні верхнього шару ґрунту. Але в стандартних умовах, коли на 3-4 см є волога, коли досить потужні роси – ґрунтовий потрібно використовувати. І ми в степовій зоні, недалеко від Кропивницького.
Ю. Фоловський:
Незрозуміло де ми економимо – чи ми даємо ґрунтовий гербіцид і поті працюємо лайтовими страховими гербіцидами, чи ми дочекались що у нас кукурудза заростає і починаєм вносити підвищені норми гербіцидів, модні з трьома д.р. препарати. І на чому ми виграєм?
С. Богомаз:
Якщо порівнювати ґрунтові діючі речовини між собою, у кукурудзи немає такої чутливості до ацетохлору, тому він безпечний фактично по всій території України. А по ефективності в посушливих умовах, по розчинності – однозначно ацетохлор кращий. Токсичність на основні проблемні об’єкти у нього також краща.
Якщо взяти базову схему від бренду АХТ – це Основа 2,5 л/га, а потім страхове внесення у фазу до 6 листка Дисулам 0,4-0,6 л/га + Мілафорт 1,0-1,25 л/га. Часто використовують тільки Дисулам, тому що якщо правильно внесена на вологий ґрунт Основа, то вистачає виключно Дисулама, і не потрібно використовувати нікосульфурон, якщо немає злаків. Якщо попередник не соняшник і немає падалиці, то часто працює і виключно ґрунтово Основа.
При проблемі бавовника сирійського ми замінюємо страховий на Мілафорт Екстра, 1,2-2,0 л/га.
Якщо падалиця соняшника – рекомендуємо використовувати суміш Основи з Діларом ґрунтово, або одразу по вегетації в 2-3 листках. Ті, хто любить сіяти кукурудзу після соняшника і обробіток ґрунту мінімальний, вертикальний, без перевертання пласта – очікується сильна падалиця соняшника. В такому випадку обов’язково ґрунтовий одразу з клопіралідом.
Незрозуміло де ми економимо – чи ми даємо ґрунтовий гербіцид і поті працюємо лайтовими страховими гербіцидами, чи ми дочекались що у нас кукурудза заростає і починаєм вносити підвищені норми гербіцидів, модні з трьома д.р. препарати. І на чому ми виграєм?
С. Богомаз:
Якщо порівнювати ґрунтові діючі речовини між собою, у кукурудзи немає такої чутливості до ацетохлору, тому він безпечний фактично по всій території України. А по ефективності в посушливих умовах, по розчинності – однозначно ацетохлор кращий. Токсичність на основні проблемні об’єкти у нього також краща.
Якщо взяти базову схему від бренду АХТ – це Основа 2,5 л/га, а потім страхове внесення у фазу до 6 листка Дисулам 0,4-0,6 л/га + Мілафорт 1,0-1,25 л/га. Часто використовують тільки Дисулам, тому що якщо правильно внесена на вологий ґрунт Основа, то вистачає виключно Дисулама, і не потрібно використовувати нікосульфурон, якщо немає злаків. Якщо попередник не соняшник і немає падалиці, то часто працює і виключно ґрунтово Основа.
При проблемі бавовника сирійського ми замінюємо страховий на Мілафорт Екстра, 1,2-2,0 л/га.
Якщо падалиця соняшника – рекомендуємо використовувати суміш Основи з Діларом ґрунтово, або одразу по вегетації в 2-3 листках. Ті, хто любить сіяти кукурудзу після соняшника і обробіток ґрунту мінімальний, вертикальний, без перевертання пласта – очікується сильна падалиця соняшника. В такому випадку обов’язково ґрунтовий одразу з клопіралідом.
