Бренд "Агрохімічні технології" провів серію зустрічей, де фермери, виробники насіння і ЗЗР, дистриб'ютори з різних регіонів України оцінюють маржинальність різних складових технології основних культур у сезоні 2023 року. У цьому матеріалі наведені фрагменти фінального випуску, присвяченого сої.
СПІКЕРИ ВИПУСКУ:
• Володимир Мірненко, незалежний експерт, м. Київ, експерт з обробітку ґрунту та
посіву
• Антон Косяк, керівник відділу з розвитку продукту Saatbau, м. Київ, експерт з насінництва і селекції;
• Олександр Конопацький, керівник відділу продуктового маркетингу «Агрохімічні технології»;
• Сергій Богомаз, головний агроном «Агрохімічні технології»
• Губрій Віктор, власник ФГ Рідні Лани,м. Вінниця, екс-директор з виробництва
ФГ Україна, 12 000 га;
• Легкий Анатолій, директор Центрального бізнес-регіону АгроРесурс, м. Вінниця, експерт з Центрального регіону;
• Роман Кастранець, засновник ТОВ «Агровимір», м. Тернопіль, експерт з Західного регіону;
• Володимир Мірненко, незалежний експерт, м. Київ, експерт з обробітку ґрунту та
посіву
• Антон Косяк, керівник відділу з розвитку продукту Saatbau, м. Київ, експерт з насінництва і селекції;
• Олександр Конопацький, керівник відділу продуктового маркетингу «Агрохімічні технології»;
• Сергій Богомаз, головний агроном «Агрохімічні технології»
• Губрій Віктор, власник ФГ Рідні Лани,м. Вінниця, екс-директор з виробництва
ФГ Україна, 12 000 га;
• Легкий Анатолій, директор Центрального бізнес-регіону АгроРесурс, м. Вінниця, експерт з Центрального регіону;
• Роман Кастранець, засновник ТОВ «Агровимір», м. Тернопіль, експерт з Західного регіону;
ПОСІВНА 2023
Олександр Конопацький:
Історичний максимум сої був у 2017 рік - 1,97 мільйона гектар. В 2021 році 1,27 мільйони гертар - це 64,5 % площі від показника 2017 року. В 2022 році - 1,21 мільйони гектар - 61%. Оцінюючи настрій аграріїв, більшість буде збільшувати відсоток сої в посівній структурі гоподарства.
Віктор Губрій:
Сою я навпаки буду зменшувати. C ільськогосподарським виробникам у Польщі, Болгарії, Румунії не подобається, що наша соя заходить на їх ринки - вона знижує вартість їхні продукції, це цілком зрозуміло.
«Реалізація сої буде складною, і замість неї буду сіяти горох, на який є запит зі сторони Туреччини, Ізраїлю»
Економіка гороху дуже проста. По врожайності 2021 року - 5,4т/га, 2022 року - 4 т/га. Ціна в 2021 році досягала 11 000 грн/т, в 2022році - 8250 грн/т, практично при нульових затратах. Ціна сої 16 000 грн/т, при врожайності 2 т/га. Так, ціна та сама, однак витрати на сою більші, й багато нюансів в технології вирощування.
Володимир Мірненко:
В Україні очікується збільшення валу сої, і кожного разу, коли у нас виробництво якоїсь продукції зростає, то закупівельна ціна на неї падає. Тож якщо ви вмієте вирощувати горох вище - 4 т/га це гарне рішення. Але якщо ви вмієте вирощувати сою більше, ніж 2 т/га, економічно це буде цікавіша культура. В умовах Полтавської області, мені вдавалося отримати сої 3,5-3,7 т/га при низькому технічному оснащенні.
«Вмієте вирощувати сою більше ніж 2 т/га - соя взує горох»
Історичний максимум сої був у 2017 рік - 1,97 мільйона гектар. В 2021 році 1,27 мільйони гертар - це 64,5 % площі від показника 2017 року. В 2022 році - 1,21 мільйони гектар - 61%. Оцінюючи настрій аграріїв, більшість буде збільшувати відсоток сої в посівній структурі гоподарства.
Віктор Губрій:
Сою я навпаки буду зменшувати. C ільськогосподарським виробникам у Польщі, Болгарії, Румунії не подобається, що наша соя заходить на їх ринки - вона знижує вартість їхні продукції, це цілком зрозуміло.
«Реалізація сої буде складною, і замість неї буду сіяти горох, на який є запит зі сторони Туреччини, Ізраїлю»
Економіка гороху дуже проста. По врожайності 2021 року - 5,4т/га, 2022 року - 4 т/га. Ціна в 2021 році досягала 11 000 грн/т, в 2022році - 8250 грн/т, практично при нульових затратах. Ціна сої 16 000 грн/т, при врожайності 2 т/га. Так, ціна та сама, однак витрати на сою більші, й багато нюансів в технології вирощування.
Володимир Мірненко:
В Україні очікується збільшення валу сої, і кожного разу, коли у нас виробництво якоїсь продукції зростає, то закупівельна ціна на неї падає. Тож якщо ви вмієте вирощувати горох вище - 4 т/га це гарне рішення. Але якщо ви вмієте вирощувати сою більше, ніж 2 т/га, економічно це буде цікавіша культура. В умовах Полтавської області, мені вдавалося отримати сої 3,5-3,7 т/га при низькому технічному оснащенні.
«Вмієте вирощувати сою більше ніж 2 т/га - соя взує горох»
Анатолій Легкий:
Якісного посівного матеріалу дуже мало. Однак якщо говорити про великі господарства, то по Вінниччині є холдинги, які готові сіяти до 5000 га класичної сої.
Роман Кастранець:
У нашій західній зоні сою будуть або залишати на тому самому рівні, або частково збільшувати. Збільшувати за рахунок зменшення посівів кукурудзи.
Якісного посівного матеріалу дуже мало. Однак якщо говорити про великі господарства, то по Вінниччині є холдинги, які готові сіяти до 5000 га класичної сої.
Роман Кастранець:
У нашій західній зоні сою будуть або залишати на тому самому рівні, або частково збільшувати. Збільшувати за рахунок зменшення посівів кукурудзи.
Антон Косяк:
Стосовно «соєвого буму», він є, але не думаю, що це збільшення на 30-40% до площі, яка була минулого року. Особливо це відчутно в західному регіоні, так як найближче до кордону, де логістично набагато вигідніше вирощувати. Чи збільшила компанія Saatbau сильно свої площі? Ні. Виробництво завжди на рівні 3500-4000 т кожного року. Це те, що стосується не ГМО сої.
Стосовно «соєвого буму», він є, але не думаю, що це збільшення на 30-40% до площі, яка була минулого року. Особливо це відчутно в західному регіоні, так як найближче до кордону, де логістично набагато вигідніше вирощувати. Чи збільшила компанія Saatbau сильно свої площі? Ні. Виробництво завжди на рівні 3500-4000 т кожного року. Це те, що стосується не ГМО сої.
КЛАСИКА ЧИ ГМО?
Антон Косяк:
Зараз є попит і на класичну, і на ГМО сою. На експорт різниця в ціні суттєва, на тонні – 1500 грн. Класичну сою вирощувати складніше, однак фермер може отримати сертифікат на насіння, і вона завжди буде дорожче.
Віктор Губрій:
Я сію класику, а ГМО це «просте рішення». ГМО купується за готівку, тому що офіційно його купити не можна.
«А на готівковому ринку ціна однакова що для класичної сої, що для ГМО»
Зараз є попит і на класичну, і на ГМО сою. На експорт різниця в ціні суттєва, на тонні – 1500 грн. Класичну сою вирощувати складніше, однак фермер може отримати сертифікат на насіння, і вона завжди буде дорожче.
Віктор Губрій:
Я сію класику, а ГМО це «просте рішення». ГМО купується за готівку, тому що офіційно його купити не можна.
«А на готівковому ринку ціна однакова що для класичної сої, що для ГМО»
Тому, хто сіє ГМО, нема сенсу вирощувати класичну сою. Такий ринок у нас досить великий. На руку ГМО сої ще грає те, що за допомогою такої сої можна очистити поля від великої кількості забур’яненості. Стосовно класичної сої, це здоровий продукт, тому хочется, щоб в Україні її більше вирощували. Це дає можливість виробникам отримувати більше виручки при переробці цієї культури: шрот з вищим вмістом протеїну та якісніша олія.
Анатолій Легкий:
Велику роль буде грати законопроект про легалізацію ГМО, якщо таке буде, тоді ГМО соя займе свою нішу. ГМО – це менше вкладень, більша виручка.
Анатолій Легкий:
Велику роль буде грати законопроект про легалізацію ГМО, якщо таке буде, тоді ГМО соя займе свою нішу. ГМО – це менше вкладень, більша виручка.
СОРТИ, МІЖРЯДДЯ, ГУСТОТИ
Антон Косяк:
Реакція сорту на густоту висіву:
• Ультраранні та ранні – менш схильні до гілкування, тому їх можна загущувати і зменшувати ширину міжрядь.
• Середньоранні сорти – можуть формувати більш продуктивне гілкування і підходять для ширших міжрядь.
• Середньостиглі та середньопізні – це сорти, які можуть вирощуватись з міжряддями від 25 до 70 см.
«Кожне міжряддя має місце на існування, головне це оптимальна площа живлення»
При дотриманні оптимальної густоти сорту навіть пізні сорти можна вирощувати на вузькому міжрядді і отримувати показник поза 4-5 т/га. Широкі міжряддя більше підходять для зон із достатнім зволоженням і для господарств, які вирощують сою на поливі. Для зон ризикованого землеробства класичний або мінімальний обробіток грунту – це лише менші міжряддя.
Соя – це культура, яка реагує на густоту.
«Чим менша густота, тим більша маса тисячі насінин. Але не завжди треба гнатися за великою масою»
Треба завжди підбирати оптимальні густоти для сорту. Є ряд господарств, які зустрічалися особисто мені, сіяли сою на 15 см, отримували 2,5 т/га, потім перейшли на 30-35 см, і врожайність зросла до 3,5 т/га і більше. Тому що при міжряддя 15 см сіяли 130-140 кг, еквівалентно 700-800 тисяч рослин на 1 га, а коли перейшли на міжряддя 35 см, той самий сорт стали сіяти 80-90 кг, виходило 350-400 тисяч рослин на 1 га. Попали в оптимум цього сорту.
Густоту можна зменшувати, але потрібно теж зважати на те, що може зменшуватися і показник врожайності. Проте навіть з густотою 150-200 тис рослин на 1 га, залежно від сорту, регіону та технології вирощування можна отримати 3-3,5 т/га.
Володимир Мірненко:
З приводу подвійних рядів сої з міжряддям 15х30 см, наші експерименти в Україні та експерименти іноземних експертів не показали значних переваг порівняно з варіантом суцільного висіву, чи висіву через сошник.
«Подвійний ряд - це виключно фішка кукурудзи, на кукурудзі це просто бомба»
Для сої може бути, але це нічим не відрізнятиметься від посіву з міжряддям на 25 см.
Позитивний відгук по подвійному ряду висіву є, якщо ви використовуєте крапельний полив. Поливна трубка кладеться по центру вузького міжряд- дя і таким чином рослина забезпече- на вологою.
Реакція сорту на густоту висіву:
• Ультраранні та ранні – менш схильні до гілкування, тому їх можна загущувати і зменшувати ширину міжрядь.
• Середньоранні сорти – можуть формувати більш продуктивне гілкування і підходять для ширших міжрядь.
• Середньостиглі та середньопізні – це сорти, які можуть вирощуватись з міжряддями від 25 до 70 см.
«Кожне міжряддя має місце на існування, головне це оптимальна площа живлення»
При дотриманні оптимальної густоти сорту навіть пізні сорти можна вирощувати на вузькому міжрядді і отримувати показник поза 4-5 т/га. Широкі міжряддя більше підходять для зон із достатнім зволоженням і для господарств, які вирощують сою на поливі. Для зон ризикованого землеробства класичний або мінімальний обробіток грунту – це лише менші міжряддя.
Соя – це культура, яка реагує на густоту.
«Чим менша густота, тим більша маса тисячі насінин. Але не завжди треба гнатися за великою масою»
Треба завжди підбирати оптимальні густоти для сорту. Є ряд господарств, які зустрічалися особисто мені, сіяли сою на 15 см, отримували 2,5 т/га, потім перейшли на 30-35 см, і врожайність зросла до 3,5 т/га і більше. Тому що при міжряддя 15 см сіяли 130-140 кг, еквівалентно 700-800 тисяч рослин на 1 га, а коли перейшли на міжряддя 35 см, той самий сорт стали сіяти 80-90 кг, виходило 350-400 тисяч рослин на 1 га. Попали в оптимум цього сорту.
Густоту можна зменшувати, але потрібно теж зважати на те, що може зменшуватися і показник врожайності. Проте навіть з густотою 150-200 тис рослин на 1 га, залежно від сорту, регіону та технології вирощування можна отримати 3-3,5 т/га.
Володимир Мірненко:
З приводу подвійних рядів сої з міжряддям 15х30 см, наші експерименти в Україні та експерименти іноземних експертів не показали значних переваг порівняно з варіантом суцільного висіву, чи висіву через сошник.
«Подвійний ряд - це виключно фішка кукурудзи, на кукурудзі це просто бомба»
Для сої може бути, але це нічим не відрізнятиметься від посіву з міжряддям на 25 см.
Позитивний відгук по подвійному ряду висіву є, якщо ви використовуєте крапельний полив. Поливна трубка кладеться по центру вузького міжряд- дя і таким чином рослина забезпече- на вологою.
ОБРОБІТОК ҐРУНТУ
Володимир Мірненко:
Соя доволі гнучка культура, і вона себе непогано почуває при будь-якій системі обробітку ґрунту. Найважливі- ше, щоб ця система обробітку підходила для вашого регіону.
Університетом Міннесоти та Північної Дакоти було проведено дослідження з 2005 по 2012 рік. На 17 науково-до- слідних ділянках висіяли сою за різними системами обробітку ґрунту – no-till, strip-till та рихлення на глибину 20-25-27 см. У 76% випадків соя давала однакову врожайність на всіх дослідженнях.
«Лише у 18% випадках вищу врожайність показала система strip-till. У 6% випадках вища врожайність за традиційного обробітоку – рихлення»
Друге питання, це на яку глибину висівати? Все залежить від структури грунту. На важких грунтах виміляємо на 3-3,5 см. Піщані, легкі грунти – висів можна провести на 4-4,5 см. Глибина посіву – це місце для розвитку бульбочкових, тобто глибина, де відбувається активний газообмін, як правило це 15-17 см. Чим глибше посієте, тим менший відсоток кореневої системи заселяти- муть азотфіксуючі бактерії.
Дослідження університету Міннесоти говорять про те, якщо глибина висіву більша 5 см, то польова схожість буде не більша 60%. Тому за будь-я- ких умов глибше 5 см лізти не варто.
«За дослідженнями університету Небраски, в зоні з недостатнім зволоженням на сої, висіяної зерновими сівалками, ймовірність у 92% прибавки врожаю в 540 кг/га»
У зоні з середнім зволоженням перехід від точно висіву до зернового з ймовірністю 84% дасть вам прибав- ку 240 кг/га. І при достатньому або надмірному зволоженні ймовірність прибавки всього 68% в розмірі 104 кг/га. Тобто прибавка може бути, але ймовірність того посередня.
Соя доволі гнучка культура, і вона себе непогано почуває при будь-якій системі обробітку ґрунту. Найважливі- ше, щоб ця система обробітку підходила для вашого регіону.
Університетом Міннесоти та Північної Дакоти було проведено дослідження з 2005 по 2012 рік. На 17 науково-до- слідних ділянках висіяли сою за різними системами обробітку ґрунту – no-till, strip-till та рихлення на глибину 20-25-27 см. У 76% випадків соя давала однакову врожайність на всіх дослідженнях.
«Лише у 18% випадках вищу врожайність показала система strip-till. У 6% випадках вища врожайність за традиційного обробітоку – рихлення»
Друге питання, це на яку глибину висівати? Все залежить від структури грунту. На важких грунтах виміляємо на 3-3,5 см. Піщані, легкі грунти – висів можна провести на 4-4,5 см. Глибина посіву – це місце для розвитку бульбочкових, тобто глибина, де відбувається активний газообмін, як правило це 15-17 см. Чим глибше посієте, тим менший відсоток кореневої системи заселяти- муть азотфіксуючі бактерії.
Дослідження університету Міннесоти говорять про те, якщо глибина висіву більша 5 см, то польова схожість буде не більша 60%. Тому за будь-я- ких умов глибше 5 см лізти не варто.
«За дослідженнями університету Небраски, в зоні з недостатнім зволоженням на сої, висіяної зерновими сівалками, ймовірність у 92% прибавки врожаю в 540 кг/га»
У зоні з середнім зволоженням перехід від точно висіву до зернового з ймовірністю 84% дасть вам прибав- ку 240 кг/га. І при достатньому або надмірному зволоженні ймовірність прибавки всього 68% в розмірі 104 кг/га. Тобто прибавка може бути, але ймовірність того посередня.
ПРОТРУЮВАННЯ
Олександр Конопацький:
Якщо хоча б більша частина аграріїв здає насіння на аналіз, то хвороби в ґрунті ніхто не контролює в принципі. А патогени там є, і вони вражають рослину на етапі сходів. Тому потрібен протруйник з максимально широким спектром дії.
У портфелі АХТ це Кватрофорс – (флутриафол, 50 г/л, імазаліл 40 г/л, металаксил-М 30 г/л, піракло- стробін 20 г/л). Є думка, що група триазолів у протруйниках сої має ретардантний ефект. Тебуконазол дійсно пригнічує сходи сої. Однак з флутриафолом при розрахунку 40 г/т насіння жодних симптомів пригнічення сходів сої не спостерігається.
А той ретардантний ефект, який спричинений тебуконазолом на пшениці, ніяк негативно не впливає на подальший її розвиток. Для отримання якісного посівного матеріалу потрібно особливо ретельно підходити до технології вирощування сої на насіннєвих ділянках.
«Протруйник – це фінальний акорд у підготовці насіння»
На сої не так багато шкідників, що пошкоджують сходи. Це можуть бути дротяники, паросткова муха. Проти таких шкідників потрібен піретроїд з хорошою репелентною дією.
Інсектицидний протруйник – Тіатрин (тіаметоксам 500 г/л, бета-цифлутрин 50 г/л). Обидва протруйники сумісні з інокулянтом.
Якщо хоча б більша частина аграріїв здає насіння на аналіз, то хвороби в ґрунті ніхто не контролює в принципі. А патогени там є, і вони вражають рослину на етапі сходів. Тому потрібен протруйник з максимально широким спектром дії.
У портфелі АХТ це Кватрофорс – (флутриафол, 50 г/л, імазаліл 40 г/л, металаксил-М 30 г/л, піракло- стробін 20 г/л). Є думка, що група триазолів у протруйниках сої має ретардантний ефект. Тебуконазол дійсно пригнічує сходи сої. Однак з флутриафолом при розрахунку 40 г/т насіння жодних симптомів пригнічення сходів сої не спостерігається.
А той ретардантний ефект, який спричинений тебуконазолом на пшениці, ніяк негативно не впливає на подальший її розвиток. Для отримання якісного посівного матеріалу потрібно особливо ретельно підходити до технології вирощування сої на насіннєвих ділянках.
«Протруйник – це фінальний акорд у підготовці насіння»
На сої не так багато шкідників, що пошкоджують сходи. Це можуть бути дротяники, паросткова муха. Проти таких шкідників потрібен піретроїд з хорошою репелентною дією.
Інсектицидний протруйник – Тіатрин (тіаметоксам 500 г/л, бета-цифлутрин 50 г/л). Обидва протруйники сумісні з інокулянтом.
ЖИВЛЕННЯ
Олександр Конопацький:
Гадаю, по живленню думки розійдуться.
«Без добрив у мене особисто виходило отримати 2,8 т/га»
Гадаю, по живленню думки розійдуться.
«Без добрив у мене особисто виходило отримати 2,8 т/га»
Але класична наука доводить, що я не правий, і на сою потрібно біля 30 кг азоту в NO - нітратній або NH+ амонійній формі, не використовуючи NH - амідну форму. Та по 30 кг 2 P,K (фосфор, калій).
Віктор Губрій:
Саме в цьому році, коли добрива подорожчали в 2 рази, багато хто думає сіяти сою.
«Але без добрив можна вирощу- вати лише в тому випадку, коли ми дотримались всіх ланок технології – обробіток грунту, глибина посіву, оптимальна густота»
І головне – у нас повинна бути культура азотфіксуючих бактерій, яка працює до середини цвітіння. Вона дає можливість забезпечити сою азотом в еквіваленті до 620-630 кг аміачної селітри. Якщо у нас немає бактерій, потрібно давати 630 кг аміачної селітри.
Саме в цьому році, коли добрива подорожчали в 2 рази, багато хто думає сіяти сою.
«Але без добрив можна вирощу- вати лише в тому випадку, коли ми дотримались всіх ланок технології – обробіток грунту, глибина посіву, оптимальна густота»
І головне – у нас повинна бути культура азотфіксуючих бактерій, яка працює до середини цвітіння. Вона дає можливість забезпечити сою азотом в еквіваленті до 620-630 кг аміачної селітри. Якщо у нас немає бактерій, потрібно давати 630 кг аміачної селітри.
Володимир Мірненко:
Калій, фосфор бачу сенс вносити лише у випадку підтвердженого дефіцити при лабораторному аналізі ґрунту, або при візуальних ознаках дефіциту калію чи фосфору в посівах. Азот – ні в якому разі. Єдиний варіант, коли знадобиться азот - при невдалій інокуляції.
Антон Косяк:
Додам по азоту та сульфату амонію. Дехто любить давати перед посівом сої карбамід, десь 50 кг. Чесно кажучи, сенсу немає. Краще зробити якісну інокуляцію, навіть подвійну. У випадку посіву «сої по сої» нехтувати інокулацією не потрібно, тому що в ґрунті лишаються аборигенні бактерії, які заселяються в основному на бічній, вторинній кореневій системі.
«Краще мати 5-7 хороших бульбочкових бактерій на центральному корені, ніж 200-300 на бічних коренях»
Віктор Губрій:
Для того, щоб бактерії працювали якісно, треба посіяти сою на оптимальну глибину, обробити ґрунт, щоб вони могли розвиватися, густота стояння рослин має забезпечувати правильний мікроклімат, щоб вони не вигорали від надмірної температури, від надмірного прогрівання ґрунту. Все як рекомендували раніше Володимир і Антон. Тоді реально отрима- ти врожай без застосування добрив.
Продовження обговорення норм Фосфору і Калію дивіться у повному відео за посиланням
Калій, фосфор бачу сенс вносити лише у випадку підтвердженого дефіцити при лабораторному аналізі ґрунту, або при візуальних ознаках дефіциту калію чи фосфору в посівах. Азот – ні в якому разі. Єдиний варіант, коли знадобиться азот - при невдалій інокуляції.
Антон Косяк:
Додам по азоту та сульфату амонію. Дехто любить давати перед посівом сої карбамід, десь 50 кг. Чесно кажучи, сенсу немає. Краще зробити якісну інокуляцію, навіть подвійну. У випадку посіву «сої по сої» нехтувати інокулацією не потрібно, тому що в ґрунті лишаються аборигенні бактерії, які заселяються в основному на бічній, вторинній кореневій системі.
«Краще мати 5-7 хороших бульбочкових бактерій на центральному корені, ніж 200-300 на бічних коренях»
Віктор Губрій:
Для того, щоб бактерії працювали якісно, треба посіяти сою на оптимальну глибину, обробити ґрунт, щоб вони могли розвиватися, густота стояння рослин має забезпечувати правильний мікроклімат, щоб вони не вигорали від надмірної температури, від надмірного прогрівання ґрунту. Все як рекомендували раніше Володимир і Антон. Тоді реально отрима- ти врожай без застосування добрив.
Продовження обговорення норм Фосфору і Калію дивіться у повному відео за посиланням
ГЕРБІЦИДИ
Олександр Конопацький:
У сезоні для сої буде два попередника - кукурудза і соняшник. І класичну сою без ґрунтових гербіцидів виростити дуже важко, особливо якщо попередник соняшник.
Бакова суміш Клодекс Про 0,2-0,25 л/га + Толазин 2,5-3,5 л/га безпечна на сортах чутливих до метрибузину. Це посилений контроль лободи білої і однорічних злакових бур'янів. Можна висівати озиму пшеницю через 4 місяці після внесення гербіцидів і опадів 200 мм.
Пропазокс 1,5-2,0 л/га + Промекс 1,5-2,0 л/га - гербіцидна схема, яка контролює широкий спектр одноріч- них злакових бур'янів безобмежень у сівозміні. Не має впливу на падалицю соняшника
Метризан 0,4-0,5 кг/га + Клодекс Про 0,2 л/га - ефективна бакова суміш проти лободи білої, амброзії, вероніка, жабрій, хрестоцвіті бур'яни, щириця. Дозволяє пригнітити або стримати сходи падалиці соняшнику усіх видів. Забезпечує хороший контроль однорічних злакових бур'янів. На наступний рік на лужних ґрунтах не рекомендовано висівати ріпак, можна висівати озиму пшеницю через 4 місяці після внесення гербіци- дів і опадів 200 мм.
Віктор Губрій:
Треба взяти до уваги типи грунтів.
«Ті, хто вимушені висівати на сірих лісових (опідзолених), краще від ґрунтових відмовитися і перейти на страхові гербіциди»
У сезоні для сої буде два попередника - кукурудза і соняшник. І класичну сою без ґрунтових гербіцидів виростити дуже важко, особливо якщо попередник соняшник.
Бакова суміш Клодекс Про 0,2-0,25 л/га + Толазин 2,5-3,5 л/га безпечна на сортах чутливих до метрибузину. Це посилений контроль лободи білої і однорічних злакових бур'янів. Можна висівати озиму пшеницю через 4 місяці після внесення гербіцидів і опадів 200 мм.
Пропазокс 1,5-2,0 л/га + Промекс 1,5-2,0 л/га - гербіцидна схема, яка контролює широкий спектр одноріч- них злакових бур'янів безобмежень у сівозміні. Не має впливу на падалицю соняшника
Метризан 0,4-0,5 кг/га + Клодекс Про 0,2 л/га - ефективна бакова суміш проти лободи білої, амброзії, вероніка, жабрій, хрестоцвіті бур'яни, щириця. Дозволяє пригнітити або стримати сходи падалиці соняшнику усіх видів. Забезпечує хороший контроль однорічних злакових бур'янів. На наступний рік на лужних ґрунтах не рекомендовано висівати ріпак, можна висівати озиму пшеницю через 4 місяці після внесення гербіци- дів і опадів 200 мм.
Віктор Губрій:
Треба взяти до уваги типи грунтів.
«Ті, хто вимушені висівати на сірих лісових (опідзолених), краще від ґрунтових відмовитися і перейти на страхові гербіциди»
Можливе серйозне промивання. Також не зовсім прогнозована дія ґрунтових гербіцидів на грунтах з низьким вмістом гумусу – 0,8-1,2.
Анатолій Легкий:
Всі лісові – це проблемні ґрунти для сої, тому що вони мають підвищену кислотність. Підвищена кислотність, на якій азотфіксуючі бактерії погано працюють, і врожай більше 2,5 т/га, а це проблема.
Олександр Конопацький:
Наша основна страхова схема – Ацифен 1,2-1,5 л/га + Клодекс Про 0,15-0,25 л/га + АгроПАВ Екстра 0,1 % в фазу 1-4 трійчастих листки сої. Ця бакова суміш ефективна проти перерослої лободи, падалиці соняшнику, берізки, паслін чорний, а також знищує однорічні злакові бур’яни у фазі 2-3 листка. Пригнічує хвощ польовий.
Роман Кастранець:
Збільшення ширини міжряддя – це ще один варіант «міжрядного обробітку», так званого. Насіннєві посіви на мій погляд варто було би розглянути широкорядні. Тому що краща провітрюваність, і відповідно менше зараження хвороби, краща конкурентність, освітленість.
Віктор Губрій:
Але на посівах з шириною міжряддя 45-70 см є великий ризик, що навіть на пізніх етапах вегетації можуть з’явитися бур’яни в міжряддях. Особливо в ті моменти, коли проходять дощі і достатньо сонячно, вогко, тепло.Я би однозначно не стверджував.
Анатолій Легкий:
Щодо ГМО-сої, на сьогодні виникло питання стійкості бур’янів до гліфосатної групи. При цьому жаркому кліматі з'являються стійкі популяції лободи масово. Це питання можна зняти додаванням тифенсульфурон-метилу. Друга проблема – неякісна вода.
«Не роблять люди аналіз води, хоча всі знають, що гліфосати не працюють в лужному середовищі»
Анатолій Легкий:
Всі лісові – це проблемні ґрунти для сої, тому що вони мають підвищену кислотність. Підвищена кислотність, на якій азотфіксуючі бактерії погано працюють, і врожай більше 2,5 т/га, а це проблема.
Олександр Конопацький:
Наша основна страхова схема – Ацифен 1,2-1,5 л/га + Клодекс Про 0,15-0,25 л/га + АгроПАВ Екстра 0,1 % в фазу 1-4 трійчастих листки сої. Ця бакова суміш ефективна проти перерослої лободи, падалиці соняшнику, берізки, паслін чорний, а також знищує однорічні злакові бур’яни у фазі 2-3 листка. Пригнічує хвощ польовий.
Роман Кастранець:
Збільшення ширини міжряддя – це ще один варіант «міжрядного обробітку», так званого. Насіннєві посіви на мій погляд варто було би розглянути широкорядні. Тому що краща провітрюваність, і відповідно менше зараження хвороби, краща конкурентність, освітленість.
Віктор Губрій:
Але на посівах з шириною міжряддя 45-70 см є великий ризик, що навіть на пізніх етапах вегетації можуть з’явитися бур’яни в міжряддях. Особливо в ті моменти, коли проходять дощі і достатньо сонячно, вогко, тепло.Я би однозначно не стверджував.
Анатолій Легкий:
Щодо ГМО-сої, на сьогодні виникло питання стійкості бур’янів до гліфосатної групи. При цьому жаркому кліматі з'являються стійкі популяції лободи масово. Це питання можна зняти додаванням тифенсульфурон-метилу. Друга проблема – неякісна вода.
«Не роблять люди аналіз води, хоча всі знають, що гліфосати не працюють в лужному середовищі»
ФУНГІЦИДИ
Олександр Конопацький:
Фунгіцидний захист сої залежатиме від від погодних умов.
• Під час сухої погоди, можемо використовувати Флутривіт Максі 0,25 л/га + Карбезим 0,5 л/га – це проста і найбільш дешева схема захисту. При ризику пероноспорозу на перше внесення – Цимоксил 0,5 кг/га, а на друге внесення в фазу формування бобів – Фунгімакс 0,8-1 л/га.
• При достатній кількості вологи, ми замінюємо друге внесення на стробілуринвмісний препарат – Фунгісил 0,5 л/га.
Склеротиніоз – основна проблема, яку важко контролювати. Прояв хвороби відбувається набагато пізніше, коли посіви вже добре розвиненні і форсунки не можуть пробити робочий розчин до нижнього ярусу культури. Однак більшість форсунок не можуть “пробити” всі яруси культури під час обприскування. Тому для захисту проти даної хвороби ефективним є лише сівозміна, та технічний прийом – ширина міжрядь для кращої циркуляції повітря.
Антон Косяк:
На жаль, генетичної стійкості сортів сої до склеротиніозу немає. До пероноспорозу – є!
Фунгіцидний захист сої залежатиме від від погодних умов.
• Під час сухої погоди, можемо використовувати Флутривіт Максі 0,25 л/га + Карбезим 0,5 л/га – це проста і найбільш дешева схема захисту. При ризику пероноспорозу на перше внесення – Цимоксил 0,5 кг/га, а на друге внесення в фазу формування бобів – Фунгімакс 0,8-1 л/га.
• При достатній кількості вологи, ми замінюємо друге внесення на стробілуринвмісний препарат – Фунгісил 0,5 л/га.
Склеротиніоз – основна проблема, яку важко контролювати. Прояв хвороби відбувається набагато пізніше, коли посіви вже добре розвиненні і форсунки не можуть пробити робочий розчин до нижнього ярусу культури. Однак більшість форсунок не можуть “пробити” всі яруси культури під час обприскування. Тому для захисту проти даної хвороби ефективним є лише сівозміна, та технічний прийом – ширина міжрядь для кращої циркуляції повітря.
Антон Косяк:
На жаль, генетичної стійкості сортів сої до склеротиніозу немає. До пероноспорозу – є!
НСЕКТИЦИДИ
Олександр Конопацький:
Проти всіх стадій кліща ефективним буде Піризокс 0,3-0,4 кг/га + АгроПАВ Екстра 0,1% р-н. За складних погодних умов – висока температура повітря, краще використати капсульований інсектицид із репелентними властивостями – Лаготрин 0,03-0,04 л/га. Проти лускокрилих шкідників – Еміприд 0,15-0,25 л/га та додатково проти трипса, який завжди присутній на полі. Якщо проблема з бульбочковим довгоносиком, чортополохівкою – Канонір Дуо 0,1-0,2 л/га. Якщо потрібна більш пролонгована дія – Тіаклотрин М 0,1-0,2 л/га, за рахунок діючих речовин – тіаметоксам 200 г/л, клотіанідин 50 г/л, бета-цифлутрин 50 г/л.
ДЕСИКАЦІЯ
Олександр Конопацький:
Десикація актуальна для середньопізніх та пізніх сортів, особливо в ризикований сезон з підвищеною вологістю. В АХТ перевірений десикант – Регістан Ультра 0,8-1,2 л/га.
Проти всіх стадій кліща ефективним буде Піризокс 0,3-0,4 кг/га + АгроПАВ Екстра 0,1% р-н. За складних погодних умов – висока температура повітря, краще використати капсульований інсектицид із репелентними властивостями – Лаготрин 0,03-0,04 л/га. Проти лускокрилих шкідників – Еміприд 0,15-0,25 л/га та додатково проти трипса, який завжди присутній на полі. Якщо проблема з бульбочковим довгоносиком, чортополохівкою – Канонір Дуо 0,1-0,2 л/га. Якщо потрібна більш пролонгована дія – Тіаклотрин М 0,1-0,2 л/га, за рахунок діючих речовин – тіаметоксам 200 г/л, клотіанідин 50 г/л, бета-цифлутрин 50 г/л.
ДЕСИКАЦІЯ
Олександр Конопацький:
Десикація актуальна для середньопізніх та пізніх сортів, особливо в ризикований сезон з підвищеною вологістю. В АХТ перевірений десикант – Регістан Ультра 0,8-1,2 л/га.
