Ми вже звикли до використання агродронів у сільському господарстві. Сучасні агрономи розглядають їх як елемент технології захисту від шкідників і десикації по високій культурі. Агро виробники бачать хороші результати застосування засобів захисту дронами. Дрони виручають в умовах перезволоженого ґрунту, коли колісні оприскувачі не можуть рухатись по полю. Тому ринок надання послуг внесення агродронами поступово зростає і це не зважаючи на війну в країні, обмеження зон польоту дронів і необхідність отримувати дозволи на вильоти.

Ігор Чайківський «Роботизовані Агросистеми» і Олександр Конопацький «АХТ»
Під час розмови вияснилось, що є велика кількість кейсів успішного внесення абсолютно різних продуктів. Це не тільки десиканти та інсектициди, це також гербіциди, фунгіциди, регулятори росту і мікродобрива. Але оскільки внесення дроном було частиною технології із застосуванням колісних оприскувачів, то важко встановити вплив такого внесення на кінцеву врожайність і довести наскільки даний агрозахід був економічно доцільним у порівнянні із класичним внесенням. Отже, ми домовились провести виробничий дослід: «дрон VS оприскувач». Мета даного досліду полягала в тому щоб на одній культурі, в одному полі, за однакових погодних умов застосувати повну схему захисту культури оприскувачем і, паралельно, дроном. Для закладки даного досліду ми обрали озиму пшеницю.

Для закладки досліду потрібно було знайти партнера, який зможе надати поле для досліду, а також якісно і вчасно провести внесення оприскувачем паралельно з дроном. Ми звернулись до агрохолдингу «Контінентал» - одного з провідних холдингів України, який націлений на інновації та підвищення ефективності технологій вирощування культур. «Контінентал» вже має позитивний досвід з роботою продуктами АХТ, які вони використовують на своїх полях, а «Роботизовані Агросистеми» надавали послуги по десикації дронами на значній площі агрохолдингу. Тому ми змогли успішно домовитись і обговорити деталі досліду.
Для проведення досліду обрали ділянку поля в Тернопільській області вирівняну по рельєфу і без значних ґрунтових відмін. Разом із начальником управління виробництва «Контінентал Фармерз Груп» Степаном Андрушком, агрономом блоку «Підгайці» Вадимом Шпітуном та операційним директором компанії «Роботизовані Агросистеми» Іваном Чайківським прописали технологію захисту пшениці для проведення досліду. Площа одного варіанту досліду 11 га.

Осіннє внесення (Т0)
Так склалось, що на нашому дослідному полі попередником був імі-стійкий ріпак, падалиця якого потребувала до себе особливої уваги вже на початку вегетації пшениці. Тому перше внесення заплановано на осінь.
Основні засмічувачі на момент осінньої обробки

Схема осіннього внесення (Т0)

Для знищення такого набору бур’янів і падалиці обрали суміш МЦПА з флорасуламом. Поєднання даних продуктів забезпечило високу ефективність навіть за пониження температури повітря нижче +5 С, адже внесення проводилось пізно восени. За таких умов можна використовувати лише мінімальні норми МЦПА, але за рахунок підсилення флорасуламом і використання ПАРу вдалось проконтролювати засмічувачі. Окрім цього Унісулам (флорасулам 100 г/л) за рахунок рідкої препаративної форми є зручним при УМО (ультрамалообємному обприскуванні). Фунгіцид та інсектицид не вносився оскільки були відсутні шкодочинні об’єкти.

Одночасно на полі дану схему захисту вносили самохідним оприскувачем Case Patriot 4430 і агродроном XAG XP2020
На внесення дроном приїхав кваліфікований екіпаж (цей екіпаж і в подальшому проводив внесення на цьому дослідному полі). Хлопці оперативно відбили ділянку для внесення і створили завдання для обприскування. Внесення проводили двома дронами, тому їх робота зайняла не більше 40 хв. Автомобіль, яким приїхали оператори дронів, був оснащений змішувальним вузлом і лічильником робочого розчину – це дозволило максимально якісно приготувати робочий розчин і швидко заправити баки дронів. Норма внесення робочого розчину становила 5 л/га, висота дрона над полем 3,5 м, ширина розпилення 7 м. Самохідний оприскувач працював із нормою виливу 100 л/га, ширина захвату 36 м.

Так обладнаний екіпаж операторів дронів

10.11.2023 ми з агрономом блоку Вадимом Шпітуном виїхали на обстеження після внесення гербіцидів. Вночі перед виїздом пройшов сильний дощ і польова дорога розмокла. Ми ледве прорвались до поля нашим «всюдиходом», але нам було дуже важливо побачити роботу гербіцидів, особливо з нормою внесення 6 л/га робочого розчину. Та й на календарі вже було 10 листопада, досить прохолодно для роботи гербіцидів.


Дія на падалицю імі-ріпаку (18 днів після обробітку)

Дія на осот рожевий (18 днів після обробітку)

Дія на берізку польову (18 днів після обробітку)

Гербіцидна схема справилась із проблемою. І нас влаштував результат внесення як дроном, так і самохідним оприскувачем. І зима теж допомогла, адже більшість бур’янів, що були пригнічені гербіцидом, не перезимували. На цьому етапі осінній захист пшениці завершився.
Першу весняну обробку (Т1) дослідного поля агрохолдинг провів 15 квітня 2024 року. На той час на полі вже з’явились, ярі бур’яни, а також поодинокі екземпляри падалиці ріпаку і нові сходи осоту, які потрібно було дочистити.
Видовий склад бур’янів на дослідному полі перед внесенням

Також, на посіві пшениці спостерігався інтенсивний розвиток септоріозу листя і помічали літ цикадки, клопів і злакової мухи

Наша запланована схема досліду на Т1 виглядала ось так:

Коли наші вже знайомі оператори дронів побачили бакову суміш, яку потрібно внести, то були трохи збентежені. Мало того, що потрібно було змішати 4 продукти, ще й на додачу сульфат магнію. А ми всі знаємо про «любов» операторів дронів до різних сухих препаративних форм. Сульфат магнію вирішили внести окремо. Все змішалося добре, ми перевірили розчин на однорідність і заправили дрони. Норма внесення робочого розчину дроном - 6 л/га, самохідним оприскувачем – 100 л/га

Для захисту посівів від бур’янів ми обрали гербіцид Дисулам (2 етилгексиловий ефір 2,4 Д, 452,42 г/л + флорасулам, 6,25 г/л). Він знищить падалицю імі-ріпаку, а також відмінно контролює лободу і герань, а осот рожевий сильно пригнічує і не дає йому можливості розвиватись. Атрікс (альфа ципермерин, 100 г/л) швидко і дешево проконтролює наявних шкідників.
Оскільки «Контінентал» ставить високу планку врожайності, то тут не обійтися без рістрегуляції. В даних прохолодних умовах і з достатнім зволоженням обрали препарат Трінекс (трінексапак-етил, 250 г/л) у нормі 0,4 л/га. Він забезпечує укорочення міжвузлів пшениці і потовщення стебла, що робить її більш стійкою до вилягання, а також стимулює розвиток кореневої системи, що дозволяє культурі ефективніше споживати елементи живлення і воду з ґрунту. Це забезпечує підвищення урожайності культури. Особливу увагу ми приділили фунгіцидному захисту. Достатня кількість вологи сприяла поширенню і розвитку хвороб.
Ми обрали наш флагман на Т1 - Фунгімакс (пропіконазол 120 г/л, тіофанат метил 200 г/л, тріадимефон 50 г/л). Даний фунгіцид відмінно контролює септоріоз, борошнисту росу та фузаріоз листя – основні хвороби, які загрожують посівам на початку вегетації. Препарат ефективний вже при +8 С, що для нас було актуально, адже квітень видався достатньо прохолодним. Також ми вирішили додати до фунгіцидного захисту Азоксин (азоксистробін, 250 г/л) – це дозволить посилити дію на патогени, подовжити захисний період і стимулювати фотосинтез у пшениці, адже ми маємо хороше живлення і достатньо вологи.

Але тут, як часто буває у с.г. виробництві, втрутилась погода.
Небо почало затягуватись хмарами, але за прогнозом дощу не було. Почали внесення самохідним обприскувачем «схеми Контінентал», потім приїхала бригада «Роботизованих Агросистем» і ми внесли «схему АХТ» дроном. А потім почався дощ.
Таким чином наша реальна схема досліду стала виглядати ось так:

Дощі затягнулись. Погода і різні організаційні моменти не давали можливості провести внесення «Схема АХТ оприскувачем», тому дана ділянка ще довго залишалась без належного захисту. Це в подальшому вплинуло на урожайність. А коли нарешті можна було зайти в поле то фаза культури і відповідні умови для застосування запланованої схеми вже минули.
Обстеження після Т1 проводилось 26 квітня 2024 року

Дія на осот

Як і за осіннього застосування значної візуальної різниці між внесенням дроном і оприскувачем не спостерігалось, хоча на цей раз схеми захисту відрізнялись. Поширення септоріозу було зупинено, шкідники – відсутні.

Внесення Т2 на даному полі агрохолдинг провів 12 травня 2024 року. Вітер, який на момент внесення становив 6-7 м/с, не дав можливості провести внесенням дроном, адже допустимий вітер для дронів - до 5 м/с. Чекати далі не було можливості, адже потрібно захищати прапорцевий листок від хвороб та шкідників.
Схема досліду Т2


Всі варіанти було оброблено самохідним оприскувачем Case Patriot 4430. Норма внесення робочого розчину становила 100 л/га
Захист колосу (Т3) – останнє і одне з найважливіших внесень при захисті озимої пшениці. Потрібно проконтролювати хвороби колоса, а також хвороби листя. Адже саме здоровий листовий апарат забезпечує налив зерна та його якість.
Стан поля на момент внесення

Підготовка до внесення



Для захисту від шкідників використали топовий інсектицид від АХТ – Тіаклотрин -М (тіаметоксам 200 г/л, бета-цифлутрин, 50 г/л, клотіанідин, 50 г/л). Завдяки поєднання трьох діючих речовин із різних хімічних груп він забезпечує надійний контроль широкого спектру шкідників. Тіаклотрин-М має трансламінарну та системну дію, тому захищає необроблені частини рослини та контролює шкідників, що живуть приховано (трипси).
Внесення

Агродрон VS самохідний оприскувач
Норма внесення робочого розчину агродроном становила 6 л/га, а самохідним оприскувачем 90 л/га
Результат обстеження Т3, 22 червня 2024 року
Після внесення по колосу на Тернопільщині протягом 2-х тижнів був дощовий період. Це позитивно вплинуло на налив зерна, але крапельна волога і помірна температура повітря забезпечували сприятливі умови для розвитку хвороб колосу та листя.
Результат різних схем внесення

Однак під час обстеження поля ми побачили, що фунгіциди справляються із захистом культури і поширення фузаріозу і септоріозу колосу немає. Було відмічено, що на варіанті «схема АХТ (внесення оприскувачем)» листовий апарат зберігся найкраще і рослини виглядали зеленішими, що є результатом більш ефективного контрою хвороб листя.
Збір урожаю і результати досліду
Збір пшениці на дослідному полі проводили 28 липня 2024 року. Навіть візуально було видно, що з цього поля буде гарний урожай, а коли зважили перші бункери і перерахували на площу – отримали цифру близько 9 т/га. Це дійсно хороший показник, особливо враховуючи умови сезону.

Схеми захисту і урожайність


Різниця між варіантом 1 і 3 становить 60 кг, або 0,7%. Така різниця знаходиться у межах статистичної похибки, отже можемо з впевненістю говорити, що у нашому досліді обидва варіанти спрацювали на рівні. Нажаль ми не можемо адекватно оцінити 2 варіант, адже на ньому пропустили одне внесення, що і вплинуло на урожайність. Але наша ціль чесно поділитись отриманими результатами для того щоб ви могли самостійно оцінити результати і взяти щось корисне для себе.

З нашого спільного досліду ми отримали кілька висновків:
1. Агродрони можна використовувати у технології захисту пшениці. Для якісного спрацювання препаратів потрібно дотримуватись правил внесення для УМО (ультрамалообємного обприскування):
- Норма виливу робочого розчину не менше 5-6 л/га. У деяких випадках може знадобитись більша норма виливу (7-8 л/га) – головне щоб робочий розчин потрапив на цільовий об’єкт.
- Атомайзер дозволяє вносити робочий розчини більшої в’язкості ніж щілинний розпилювач. При приготуванні робочого розчину для Т1 у нас вийшов 40% розчин препаратів (2,35 л. ЗЗР + 3,65 л. води) і розчин був гомогенний і внесення пройшло добре.
- Висота польоту дрона до цільового об’єкту має становити 3-4 м. Більша висота дозволяє збільшити ширину захвату і продуктивність обприскування, але тоді ми отримуємо «смугасте поле» через пропуски.
- Швидкість вітру – до 5 м/с, якщо швидкість вітру була вищою, то ми не проводили внесення дроном. Сильний вітер для дрону така сама перешкода, як перезволожений грунт для колісних оприскувачів.
- Відносна вологість повітря 40% - це межа, нижче якої не можна опускатися і при зниженні цього показника потрібно припинити внесення. При низькій вологості повітря різко зменшується час випаровування краплі, і дрібні краплі можуть випаровуватись не діставшись до цільового об’єкту. Це також стосується і наземного обприскування.
2. Наші продукти Унісулам, Дисулам, Атрікс, Трінекс, Фунгімакс, Азоксин, Ауріс, Тіаклотрин-М – придатні для внесення агродронами. Критично важливим для отримання високої ефективності роботи продуктів є дотримання усіх правил наведених вище. Це особливо критично при УМО, де не можна допускати трати робочого розчину. Якщо внесення наземним оприскувачем з нормою виливу 200-300 л/га «прощає» багато помилок при обприскуванні, то внесення дроном потребує більшого професіоналізму. Тому потрібно обирати підрядника, який має досвід і може зробити якісне внесення препаратів.
3. Продукти «Агрохімічних Технологій» в черговий раз продемонстрували високу ефективність і ми цим дуже задоволенні!
4. Працювати з професіоналами – велике задоволення і безцінний досвід.
