На соняшнику оптимальні фази застосування Тардеру – від 8 листків (ВВСН 18) до фази "зірочки" (ВВСН 39) включно, з нормою препарату 0,5-1,0 л/га.

На пшениці оптимальна фаза застосування Тардеру від ВВСН 37 (поява прапорцевого листка) до ВВСН 51 включно (видно верхню частину колосу). Норма 0,75-1 л/га.

На ячмені оптимальна фаза застосування Тардеру від ВВСН 32 (стадія другого вузла) до ВВСН 49 (поява остей) включно. Норма 0,5-0,75 л/га.

Тардер зменшує висоту і посилює міцність стебла, як результат запобігає виляганню зернових і соняшнику.

Етефон метаболізується в рослині до етилену. Етилен – це фітогормон, який в рослині відповідає за адаптацію до стресових факторів шляхом перебудови гормонального фону рослини. Таким чином етилен стимулює утворення в тканинах рослини лігніну і целюлози, які забезпечують потовщення стебел і роблять їх більш міцними. Саме таким чином підвищується стійкість рослин до вилягання.

1. Змінює динаміку накопичення біомаси рослини в бік зерна. Наявність у рослині етилену у великій концентрації дає рослині "сигнал" про перебудову процесів життєдіяльності, які спрямовані на зменшення вегетативної маси максимальне формування урожайності. Завдяки цьому вдається досягти кращого коефіцієнту "зерно/солома", тобто, на одиницю соломи ми отримуємо більше зерна ніж без застосування Тардеру.

2. Під впливом етефону рослини набувають товщі і ширші листкові пластинки з темно- зеленим забарвленням. В рослині активізується процес фотосинтезу і накопичення пластичних речовин. В подальшому ці речовини реутилізуються у насіння, що забезпечує підвищення врожайності культури.

3. Стимулює розвиток кореневої системи

Накопичений у рослині, в процесі розкладу етефону пролін взаємодіє з поверхневими гідрофільними залишками білків і збільшує їх розчинність, захищаючи від денатурації. В результаті клітина утримує більше води, що підвищує життєздатність рослин в умовах посухи, засолення, високої температури. Продукти деградації геміцелюлоз і пектинових речовин – олігоглікозиди – індукують синтез фітоалексинів, що виконують захисну функцію при інфекційному ураженні рослин.

1

2

3