Всі ми розуміємо, що осіннім розвитком озимих культур закладається фундамент її продуктивності і високої врожайності. Тому рістрегуляція озимого ріпаку – це давно обов'язковий елемент технології вирощування. Тут не виникає питання: “проводити його чи ні?”, а питання: “як саме?”. Натомість рістрегуляція пшениці поширена не так масово, хоча досвід господарств-новаторів впевнено доводить її ефективність.
У цьому матеріалі продакт-менеджер АХТ Олександр Конопацький нагадує основні технологічні нюанси внесення рістрегуляторів на озимих культурах.
Рістрегуляція озимого ріпаку
Регуляція росту на ріпаку позитивно впливає на перезимівлю і виживання ріпаку. Результат досягається завдяки застосуванню інгібіторів гібереліна, які дають два основних ефекти:
- Гальмується ріст листового апарату. Це дозволяє перенаправити енергію рослини у розвиток кореневої системи і накопичення цукрів у рослині;
- Контролюється витягування точки росту, для успішної перезимівлі точка росту повинна залишатися на рівні ґрунту.
Вибір діючих речовин
До інгібіторів гібереліну відносять:
- триазоли;
- хлормекват-хлорид;
- мепікват-хлорид;
- трінексапак-етил.
Трінексапак-етил (Трінекс) пригнічує синтез гібереліну у рослині, який відповідає за видовження клітин. Він позитивно впливає на накопичення цукрів у тканинах рослини ріпаку, що своєю чергою покращує перезимівлю.
Тебуконазол (Полігард, Полігард Максі) також виступає як регулятор росту і, що не менш важливо, як системний фунгіцид, який контролює фомоз, альтернаріоз і борошнисту росу ріпаку. Завдяки синергізму цих двох препаратів ми отримуємо кращу ріст-регуляцію і захист від хвороб.
Час і норми внесення
Критично важливим є час першого внесення регуляторів росту. Вибір терміну і норми внесення залежить від багатьох факторів: гібрид, кількість вологи, азот, строк посіву.
Наприклад, при ранніх термінах посіву на гібридах інтенсивного осіннього відростання рістрегуляцію варто починати вже з фази 3 листків. А зі збільшенням кількості доступної вологи збільшується норма рістрегуляторів.
Наш досвід показує, що починати регуляцію росту на озимому ріпаку потрібно у фазі 3-5 листків. Таким чином нам вдається вчасно перенаправити ріст рослини в кореневу систему і зменшити ризик витягування точки росту. Але для врахування всіх факторів рекомендуємо звернутись за консультацією і до представника насіннєвої компанії, і до постачальника ЗЗР.
Рістрегуляція озимої пшениці
Якщо по ріпаку рістрегуляція – це вже обов'язковий захід, то осіння рістрегуляція пшениці поки що мало поширена, але з роками стає все більш популярною завдяки позитивному досвіду господарств-новаторів. З досвіду “першопрохідців” показує значний вплив рістрегуляції на якість перезимівлі озимої пшениці.
Рістрегуляція пшениці з осені значно впливає на підвищення продуктивності рослин:
- покращується розвиток кореневої системи пшениці;
- ріст кореневої системи відбувається завдяки розподілу поживних речовин із вегетативної надземної частини до кореня;
- покращується засвоєння поживних елементів з ґрунту завдяки більш розвиненій кореневій системі. Особливо це стосується підживлення азотом по мерзлоталому ґрунту.
- рослини переносять нижчі температури під час перезимівлі трінексапак-етил стимулює накопичення цукрів у вузлі кущення, що знижує температуру замерзання клітинного соку у рослині.
Рекомендації з проведення рістрегуляції на озимій пшениці
- Трінекс 0,2-0,25 л/га. Рекомендована фаза застосування - початок кущення-середина кущення пшениці. Застосовувати Трінекс потрібно при достатньому зволоженні ґрунту. Температура повітря повинна становити +10…+22 с. Не застосовувати препарат в очікуванні або після заморозків.
